У виробництві сталевих труб зварювання є поширеним методом з’єднання, який використовується для міцного з’єднання двох частин сталевої труби. Однак зварні шви, отримані в процесі зварювання, необхідно перевіряти, щоб переконатися в їх якості та надійності. Отже, як ми перевіряємо зварні шви сталевих труб? Далі я познайомлю кілька поширених методів перевірки та досліджу їхні переваги та недоліки.

По-перше, огляд зовнішнього вигляду
Перевірка зовнішнього вигляду - це найпростіший та найбільш інтуїтивно зрозумілий метод, який оцінює якість зварного шва шляхом спостереження за формою та якістю поверхні шва неозброєним оком. Проводячи зовнішній огляд, слід звернути увагу на наступні моменти:
1. Форма зварного шва: за звичайних обставин зварний шов повинен мати однорідну та гладку форму без явних нерівностей або дефектів.
2. Якість поверхні зварного шва: поверхня зварного шва має бути гладкою та без дефектів, таких як тріщини та пори, і слід звернути увагу на те, чи залишився на зварному шві нерозплавлений флюс. Однак перевірка зовнішнього вигляду може лише забезпечити орієнтир поверхні і не може виявити дефекти всередині зварного шва, тому необхідно комбінувати інші методи для комплексного контролю.

По-друге, рентгенографічне дослідження
Радіографічне випробування – це широко використовуваний метод неруйнівного випробування, який може виявити дефекти всередині зварних швів, наприклад тріщини, пори тощо. Загальні методи радіографічного випробування включають радіоізотопне радіографічне випробування та рентгенівське випробування.
1. Радіоізотопне радіографічне випробування: цей метод використовує радіоізотопи як джерело випромінювання для виявлення дефектів усередині зварних швів шляхом визначення ослаблення випромінювання. Цей метод має хороший ефект виявлення, але через використання радіоактивних матеріалів для роботи потрібен професійний персонал, і існує певний ризик забруднення навколишнього середовища.
2. Рентгенівське випробування: рентгенівське випробування використовує рентгенівський апарат або променеву трубку як джерело випромінювання для виявлення дефектів усередині зварних швів шляхом виявлення ослаблення випромінювання. Цей метод є відносно безпечним у роботі та не забруднює навколишнє середовище, але обладнання є відносно дорогим і вимагає професійного персоналу для роботи та інтерпретації результатів.
Радіографічне випробування може надати відносно точну інформацію про внутрішні дефекти зварних швів, але ефект виявлення невеликих зварних швів або дефектів поверхні зварних швів є поганим.

По-третє, ультразвукове дослідження
Ультразвуковий контроль — це широко використовуваний метод неруйнівного контролю, який виявляє дефекти всередині зварних швів за допомогою поширення та відбиття ультразвукових хвиль. Ультразвукове випробування може виявити дефекти, такі як тріщини та пори всередині зварного шва, а також визначити розмір і розташування дефектів. Переваги ультразвукового тестування полягають у тому, що операція є відносно простою, низькою ціною та можливістю виявлення в реальному часі. Проте ультразвукове випробування має певні вимоги до геометрії зварного шва та шляху поширення звукової хвилі та вимагає навчання та роботи професіоналів.

Таким чином, перевірка зварних швів сталевих труб може здійснюватися шляхом візуального контролю, радіографічного контролю та ультразвукового контролю. Різні методи мають різні переваги та недоліки, і відповідний метод можна вибрати відповідно до фактичної ситуації. При перевірці зварного шва необхідно звернути увагу на експлуатаційні характеристики, щоб забезпечити точність і достовірність результатів перевірки. У той же час, виявлені дефекти зварювання повинні бути відремонтовані та оброблені вчасно, щоб забезпечити якість та безпеку сталевої труби.